Тема : Проектна діяльність як розвиток
творчих здібностей молодших школярів
ЗМІСТ
1. Вступ
2. Теоретична
частина
1.1 Історичний
аспект проектної діяльності
1.2 Теоретичний
аспект проектної діяльності
1.3 Використання
проектної діяльності в початковій школі
1.4 Розвиток
творчих здібностей молодших школярів
3. Опис
досвіду
4. Список
літератури
«Може маленька дитина повторює те,
що було вже зроблено, створено іншими
людьми, але якщо це діяння – плід її
власних розумових усиль, - вона творець, її розумова діяльність – творчість»
В.Сухомлинський
1.
Вступ
Основні напрямки освіти в Україні
вимагають створення школи, яка має
на меті розвиток
гармонійно цілісної особистості, де у
центрі уваги – учень з
його обдарованістю, здібностями,
потенційними можливостями.
Початкова
ланка не може залишатись осторонь, оскільки саме в ній розвиваються
творчий потенціал дитини, її
нахили і обдарування,
естетичні смаки.
У сучасних умовах переходу початкової ланки
школи на роботу за новим Державним
стандартом початкової загальної освіти, який передбачає особистісно-орієнтоване
навчання та формування компетентностей молодших школярів, актуально звучать
цінні дидактичні заповіді В.Сухомлинського: «Немає абстрактного учня... Мистецтво й
майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили і
можливості кожної дитини, дати їй радість успіху у розумовій праці. А це
значить, що в навчанні має бути індивідуалізація - і у змісті розумової праці,
і в характері завдань, і в часі». Дитина народжується не з готовими
здібностями, а тільки з їх задатками. Тому, якщо створити відповідні умови для
розвитку цих задатків то школяр поглиблює їх швидко, невимушено, успішно. Такі
діти в подальшому житті стають радісними, щасливими людьми, приносять користь
собі і суспільству в цілому.
Всі діти обдаровані і талановиті, тому
покликання вчителя - підтримувати в них талановитість, розвивати і плекати
індивідуальне, самобутнє, спираючись на їх природу
2.Теоретична
частина
1.1. Історичний аспект проектної
діяльності
Проектний підхід і проектне мислення –
результат накопичення досвіду багатьох поколінь. Без проектного підходу вже
неможливі більшість сфер людської діяльності.
Феномен проектної культури привертає
увагу різних дослідників – філософів, істориків, теоретиків культури,
методологів проектування. Проблемою проектної культури і проектування займалися
В.М. Розін, В.Ф. Сидоренко, С.Б. Кримський, К.М. Кантор процес проектування
еволюціонував від діяльності виготовлення (у техніці й інженерії) до традиційного
проектування
В епоху Відродження проектування, що було в
Середньовіччі нерукотворною властивістю канону, що діяла за лаштунками культури
і завжди тільки там і існувала, стала набувати статусу основної функції
культури і основного механізму культурного оновлення.
Із середини XVIII ст. розпочинається епоха
машинного виробництва масової продукції. В процесі технологічної революції
сформувалося і стало соціальним інститутом технологічне проектування. Його завданням було розкласти процес виробництва
на складові, для кожної з яких згодом винаходять відповідні апарати, механізми,
прилади
Наприкінці XIX ст. склалася ситуація, що
викликала до життя функціональне проектування, орієнтоване не на відомі типи
функцій, а на моделювання процесів життєдіяльності та виокремлення в них тих
функцій, що повинні бути предметно, за допомогою конструювання, оформлені:
умови та процеси, нові форми спілкування, нові установи, нові способи
пересування, вокзали, промислові і громадські будівлі тощо.
В історії європейської культури не було
різкого переходу від канонічної культури до проектної, попри всю революційність епохи Відродження.
Лише до кінця XIX – початку XX ст. можна говорити про завершення цього
складного перехідного процесу, що тривав п'ять століть.
У
вітчизняній педагогіці основоположником теорії і практики педагогічного проектування по праву може
вважатися А. Макаренко, який розглядав
виховний процес як особливим чином організоване ,,педагогічне виробництво ”. Він був переконаним
прихильником проектування в людині
всього кращого. В зв’язку з цим він наполегливо рекомендував ВНЗ перебудувати роботу так, щоб випускати
педагогів-техніків.
У 60-і рр. минулого століття у низці
публікацій знайшла віддзеркалення думка про необхідність формування нової
наукової дисципліни – педагогічного проектування і появи фахівця
педагога-проектувальника. Проте, як справедливо відзначає Г Щедровицький ,
проектування ще довго не було предметом спеціальних досліджень. На початку 70-х
років XX сторіччя в педагогічній літературі почали з’являтися такі терміни, як ,,програма
діяльності ”, ,,проекти виховання,
навчання, організації ”, ,,плани ”, ,, програми ”, ,,проектування
особистості ”, ,,техніка виконання гри,
користування книгою ”, ,,інструмент виховання ”, ,,інструмент розвитку особистості ”,
,,інструментування педагогічної дії ”. Все це вимагало теоретичного осмислення,
і педагогіка все глибше проникала в галузь проектування.
Одним із прихильників педагогічного
інструментування виховання був В.Сухомлинський, який не використовуючи термінів ,,
проектування ” і ,, технологія ”, сам був високотехнологічним педагогом.
У
кінці 80-х рр. XX ст. з’явилася перша праця з педагогічного проектування В.
Безпалька. Він символізував визнання проектування і технології як самостійних
видів педагогічної діяльності.
Формування нових напрямів педагогічної науки
кінця 80-х-початку 90-х рр. XX ст. зумовило активізацію досліджень і в галузі
проектування. Фактично з того часу воно стає самостійним предметом педагогічної
науки і спеціально організованої діяльності. Поняття ,,педагогічне проектування
” пройшло вікову еволюцію та на сучасному етапі його визначають як сукупність
усіх умінь щодо проектування процесу викладання. Цей тип умінь є необхідною
складовою фахової підготовки майбутнього педагога та їх розвиток є вельми
актуальним на сучасному етапі розвитку української освіти.
1.2. 1.2 Теоретичний
аспект проектної діяльності
Науковці визначили, що проектування – це
такий вид діяльності, який пояснює в собі різні види діяльності: пізнавальну,
ігрову, перетворюючу, комунікативну, теоретичну і практичну. Цінність такої
діяльності полягає в тому, що саме вона привчає дітей до самостійної,
практичної, планової і систематичної роботи. Вона виховує прагнення до
створення нового, або вдосконалення існуючого, розвиває пізнавальні навички,
комунікативні здібності, навички лідерів, здатність до спільної роботи в групі,
створює можливості до реалізації між предметних зв’язків. Молодші школярі, як відомо, наближені до
художнього типу особистості, а отже для них природо-відповідним є метод
художніх проектів у пізнанні довкілля.
Великою
перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:
- планувати свою
роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;
-
використовувати багато джерел інформації;
- самостійно
збирати і накопичувати матеріал;
- аналізувати,
спів ставляти факти, аргументувати свою думку;
- приймати
рішення;
- установлювати
соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним);
- створювати “
кінцевий продукт ” — матеріальний носій проектної діяльності (доповідь,
реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій);
- підготувати
цикл занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів;
- представляти створене
перед аудиторією;
- оцінювати себе
та інших.
Метод проектів — педагогічна технологія,
зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття
нових (часто шляхом самоосвіти), розвиваючи їх здібності. .
1.3
Використання проектної діяльності в початковій школі
Завдання сучасної школи – підготувати
дитину до життя, вчити вирішувати проблеми, використовувати власний досвід,
здобувати інформацію, критично мислити, вміти співпрацювати та працювати в
групі, вміти організувати свою роботу. Завдання вчителя – формувати в учнів не
тільки певні навички в опануванні знаннями з різних дисциплін, а й
компетентності, тобто уміння використовувати одержані знання в нестандартних
життєвих ситуаціях.
Розвиток особистості
школяра набуває все більшої актуальності в плані впровадження інноваційних
методик і технологій, однією з яких є проектна діяльність, якою можна охопити
різні навчальні предмети. Участь у проектній діяльності сприяє формуванню
компетентностей молодшого школяра.
На основі
аналізу досвіду використання проектів можна сказати, що в залежності від умов,
в початковій школі можна використовувати :
1) за домінантою
в проектній діяльності: дослідницькі;
дослідницько-пошукові; інформаційні;
творчі; ігрові (рольові); практичні - прикладні;
ознайомлювально-інформаційними; 2) за
предметно-змістовими напрямами: монопроекти (в рамках однієї предметної
галузі); міжпредметні; надпредметні
(поза предметні); 3) за
кількістю учасників і характером контактів у проекті: індивідуальні;
парні; групові; колективні; шкільні;
українські; міжнародні; з
прихованою координацією; з безпосередньою координацією; серед дітей однієї
вікової групи; серед дітей різновікової групи; 4) за терміном виконання проекту: короткотермінові; середньої
тривалості, довготривалі.
Незважаючи
на різну тематику проектів, виділяю такі основні
етапи і зміст проектної роботи:
1. Пошуковий:
визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези,
постановка цілі, обговорення методів дослідження.
2. Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук
оптимального способу досягнення цілі проекту, побудова алгоритму діяльності,
покрокове планування роботи.
3. Практичний: виконання запланованих кроків.
4. Презентаційний: оформлення кінцевих
результатів, підготовка та проведення презентації, " захист ” проекту.
5. Контрольний: аналіз результатів, коригування,
оцінка якості проекту.
Найбільш характерні для навчальних проектів
організаційні форми роботи: групове обговорення, "мозкова атака ”,
"круглий стіл ”; самостійна робота
учнів; консультації з керівником проекту; консультації з експертами; екскурсії;
лабораторна робота; творчий звіт,
«захист» проекту.
Домінуючими в проекті можуть бути, наприклад, такі змістові
аспекти: літературна творчість; природничо-наукові дослідження; екологічні; мовні (лінгвістичні); культурологічні (країнознавство);
рольово-ігрові; спортивні; географічні; історичні; музичні.
Метод
проектів є ефективним в світлі підготовки компетентнісної особистості, яка вміє
співпрацювати з іншими, а також:
- дозволяє реалізувати як дослідницькі, так і зорієнтовані на практичну діяльність завдання;
- дає навички контактів із зовнішнім світом: під час проектної діяльності виникає потреба звернутися за консультацією тощо розвиває творчість і навички роботи із джерелами інформації;
- створює середовище, у якому слабші учні набувають сили та впевненості ситуацією успіху;
- метод проектів спрямований на практичний результат, який можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності;
- дає можливість набути досвід самостійної діяльності, не репродуктивної, а творчої, що знадобиться у житті.
Цілі проекту обмежені рамками
завдання, що вирішується та часом. Проект має бути реалістичним, орієнтованим
на ресурси, які має у своєму розпорядженні навчальний заклад. Такий підхід
гарантує підвищення рівня пізнавальної активності учнів, позитивно впливає на
розвиток особистості. Для себе я вибрала
таку структуру:
1.Назва
проекту.
2.Анотація проекту. (Цитата, лозунг, представлення
проекту, чітко і стисло розкривається зміст проекту за схемою: актуальність
проекту, основна проблема, інноваційний спосіб вирішення, перелік заходів,
результати).
3.Опис проблеми, на розв’язання якої спрямовано проект
: опис існуючих потреб, коло людей, на яких спрямовано проект (цільові
групи), яким чином дана проблема відповідає можливостям, досвіду, цілям).
4. Мета і завдання проекту (мета формулюється чітко.
Завдання показують логіку розв’язання проблеми).
5.Технологія досягнення цілей: структура
(модель), методи реалізації, опис
заходів, на чому базується проект, критерії оцінки робіт окремих учасників та
проекту в цілому, хто буде здійснювати проект і функції.
6.Етапи проведення проекту (робочий план проекту).
7.Очікувані результати проекту: короткочасні та
перспективні наслідки проекту; як проект покращить ситуацію; де і як поширено і
застосовано результати проекту; сталість
результатів (чи можливе продовження та розвиток проекту).
1.4
Розвиток творчих здібностей молодших школярів
Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро.
Кожна цивілізована країна або та, яка хоче бути цивілізованою, дбає про творчий
потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема. Усе це разом пов`язане
із рівнем загальної освіти, увагою до розвитку творчих здібностей особистості,
наданням їй можливості виявити їх. Індивід, який мислить творчо, - головна
рушійна сила соціальних та духовних трансформацій. Творча особистість значно краще адаптується
до соціальних, побутових та виробничих умов, ефективно їх використовує,
удосконалює, змінює. Тому дуже важливо щодня займатися з дитиною (малюванням,
читанням, музикою чи спортом), вчити його не тільки тому, що треба знати, вміти
і робити, а й тому, як:
- дивитися, щоб побачити красу;
- слухати, щоб почути гармонію в музиці або
природі;
- відчути стан іншого і не ранити його своїми
словами;
- говорити так, щоб тебе почули;
- бути самим собою;
- працювати творчо;
- творити натхненно
Сучасна педагогіка вже не сумнівається в
тому, що вчити творчості можливо. Досвід творчої діяльності, на думку
дослідників В.В. Давидова, Л.В. Занкова, В.В. Краєвського, І.Я. Лернера, М. Н.
Скаткина, Д.Б. Ельконіна, є самостійним структурним елементом змісту освіти.
Він передбачає:
- перенесення раніше
засвоєних знань у нову ситуацію, самостійне бачення проблеми,
альтернативи її
вирішення,
- комбінування раніше
засвоєних способів в нові й ін.
Метою проектного методу
в початковій школі є розвиток вільної творчої особистості дитини, яке визначається
завданнями розвитку та завданнями дослідницької діяльності дітей
Проектна
діяльність розвиває в учнів:
- пізнавальні здібності;
- критичне мислення;
- дивергентне мислення;
- активність і самостійність;
- просторову уяву;
- сенсомоторні навички.
3.
Опис
досвіду
Дай мені рибку, і я буду їсти її весь день,навчи мене ловити рибку, і я буду їсти її протягом всього
життя.
Східна народна мудрість
Сьогодні закономірно постає питання про нову школу, яка створила б
умови
для повноцінного фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку
дитини і плекала людину, здатну будувати демократичну державу. Сучасна школа
повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти
адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно
стійкими, розвивати здатність до самоорганізації
Психолого-педагогічні
можливості методу проектів дуже високі. Проектна діяльність максимально
спрямована на суб'єктне пробудження й розвиток особистості молодшого школяра,
оскільки цілком відповідає її віковим потребам і особливостям. Адже, на думку
академіка І. Беха, спрямованість особистості, головна її установка в ранньому
дитинстві полягає в діяльнісному самовизначенні, виборі власного життєвого
шляху і пошуку більш рівноправних взаємин із дорослими.
Метод проектів дозволяє працювати з
учнями молодшої школи з різним рівнем підготовленості. Обдаровані учні, які
випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть з успіхом розробляти
довготривалі проекти. Захист проекту – кульмінація всієї дослідницької роботи.
Проводиться він за участю всіх співавторів проектів. Запрошуються гості: учні
інших класів, батьки, вчителі. У ході захисту проектів учні вчаться чітко і
переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити питання,
слухати один одного. Багатьом дітям такі виступи допомагають повірити у свої
сили, у себе.
Довгий час я викладала інтегрований курс художньої праці
за методикою В. П. Тименка, в основі якого був метод проектів. Володимир
Петрович зазначає, що
молодші школярі, як відомо, наближені до художнього типу особистості, а отже
для них природо-відповідним є метод художніх проектів у пізнанні довкілля. Мої
учні проявляли здібності у різних напрямках діяльності. Віршоване мовлення на
заняттях художньої праці,творча робота зі словом, яскрава образна мова
спонукала деяких учнів до написання віршів. Я створила книжечку « Поетичні
перлинки. Перші вірші моїх учнів». Діти брали участь у всіх шкільних конкурсах
та виставках малюнків.
Розробка
навчального проекту, як і будь-яка нова форма роботи, викликає в учнів певне
здивування чи цікавість. Цікавість є початковою стадією пізнавальної
спрямованості особистості учня. На цьому етапі вона безпосередньо пов'язана не
зі змістом діяльності, а з емоційною реакцією на новизну ситуації, подразники,
з якими стикається учень у процесі активної взаємодії з предметами та явищами
навколишньої дійсності. Цікавість не виходить за межі відображуваного — це
простий вияв дослідницького рефлексу. На стадії первинного ознайомлення з
проектною діяльністю причинами цікавості можуть бути аргументи вчителя, манера
його поведінки, його ентузіазм та зацікавленість у справі, наочні посібники, досвід
діяльності тощо.
Щоб на уроках панував творчий процес,
розширювався кругозір, розвивалося мислення, покращився пізнавальний
процес провожу тематичні (проектні )дні
та проектні уроки. Звичайно, такі заняття доцільніше проводити з учнями 3 – 4
класу, бо вони більше самостійні, практичні, краще сприймають нове, прагнуть до
створення нового, або до вдосконалення існуючого, можуть добре працювати у
групах. Тому проектні дні в 3 – 4 класах проходять більш ефективніше, а мета їх
одна – досягти високих результатів.
У 1 класі
тематичні дні або проектні уроки відносяться до ігрових, інформаційних
та практичних типів, а за терміном - короткочасних . Наприклад, розроблений
мною проектний день «Є у мене на руці жваві пальчики – митці» можна віднести до
ігрового типу, бо учні інсценізують гру «Сорока-ворона», грають ролі. А
проектні заняття «Наш Миколай несе у клунку із подарунками пакунки» і «Плету,
плету, заплітаю» - практичні, бо діти виконують практичні роботу. У цьому
навчальному році розпочала роботу над створенням уроків – презентацій з
природознавства. Першокласникам дуже цікаво бути учасниками дослідів,
експериментів, а не пасивними спостерігачами. Наприклад, на уроці, тема
якого «Повітря» творча група
«Дослідники» з цікавістю занурювали пластикову пляшечку у воду і показували
всім, як виходять бульбашки повітря.
Чим дорослішають діти, тим ускладнюється
провідний вид діяльності – проекти стають дослідницького та творчого типу. У
четвертому класі мною розроблено серію уроків з природознавства та
образотворчого мистецтва. Вони основані на дослідницькій та пошуковій роботі.
Такі
заняття учням дуже подобаються, бо вони виступають у ролі дослідників,
відчувають свою значимість, передбачають результати роботи, працюють у групах.
Як
же створюються проектні дні? Інколи співпадають теми з різних предметів. Тоді
такі уроки об’єднуються і тема розглядається різними засобами образотворення. А
іноді є можливість до навчальних предметів залучити ще і заняття виховного
плану. Проектні дні мені вдається проводити в розвантажувальний день – четвер.
Ось приклад таких тематичних днів:
Проектний день «Я – за
здоровий спосіб життя»
Читання:
Я і мій телевізор
Громадянська
освіта: Що людині необхідно для здоров’я. Пізнай себе.
Українська
мова: Твір – міркування «Якщо хочеш бути здоровим – будь ним»
Трудове
навчання: Створення колажу «Буду я здоровим»
Виховна
робота: Заняття з елементами тренінгу
«Очі – дзеркало душі»
Проектний день «Людина
серед людей»
Громадянська
освіта: Норми поведінки.
Читання:
Ніколи не втрачай віри в свої сили.
Образотворче
мистецтво: Малюємо людину.
Трудове
навчання: Створення колажу «Я – за здоровий спосіб життя »
Виховна
робота: Заняття з елементами тренінгу «Шкідливі звички»
Вже
декілька років мені подобається працювати над створенням проектів з предметів гуманітарного та
естетичного циклів. Ось назви цих проектів: «Природа навколо нас», «Сонце»,
«Повітря», «Вода», «Ґрунт», «Рослини», «Тварини», «Видатні українці», «Зимові
свята», «Зима», «Великий син великого народу», «У світі казки», «Соняшники»,
«Василь Сухомлинський», «Калина», «Вербові котики» та інші. Це інформаційні,
навчальні та пошукові короткотривалі і середньо тривалі проекти, бо їх краще
реалізувати у початкових класах. Проект розпочинаю створювати по методу
асоціативного куща і учні можуть вибирати той об’єкт дослідження чи те
завдання, яке їм найбільш цікаве. Мої учні шукають різноманітні матеріали,
проводять дослідження, з задоволенням презентують свою роботу. Єдина
складність, що вони ще не можуть оформлювати матеріали. Але їм дуже подобається
працювати у групах, проводити експерименти, дослідження на уроках
природознавства , а потім створювати колективні композиції на уроках трудового
навчання та образотворчого мистецтва.
На початку 1 класу практикую
короткотривалі проекти на уроках природознавства, де учні самі обирають спосіб презентації своєї
роботи (об’єднуються у творчі групи ) . Матеріали
спочатку готую сама, згодом допомагають
батьки, а пізніше – підбирають учні. Також проводжу уроки – презентації, на
яких діти виступають у ролі дослідників, пошуковців, науковців та ін.. Маленьким
школярам дуже подобається демонструвати досліди, проводити дослідження,
виступати в ролі учителя. На наступному занятті мікрогрупи часто змінюються,
забезпечуючи таким чином саморегуляцію навчального процесу.
Ефективність навчання в малих групах залежить від того, наскільки кожний
усвідомить важливість роботи разом та взаємодії через взаємодопомогу. Це може
бути досягнуто шляхом впровадження п'яти базових елементів у досвід малих груп:
позитивна взаємозалежність; особиста відповідальність; взаємодія "обличчям
до обличчя"; груповий процес; соціальні навички. Ці елементи стають
інструментом для вирішення проблем, пов'язаних з роботою груп. Якщо коопероване
навчання здійснюється ефективно, слід очікувати: підвищення самооцінки;
збільшення досягнень, соціальної підтримки; закріплення навичок взаємодії;
розвитку внутрішньої мотивації; зростання активності; кращого ставлення до
вчителів, навчального закладу; позитивного психологічного контролю з боку
колективу та самоконтролю. Практично, це навчання в процесі спілкування учня із
своїми ровесниками, учня з учителем, в результаті якого виникає необхідний
контакт, а також соціальне спілкування, оскільки у ході його учні виконують
найрізноманітніші ролі - лідера, організатора, експерта, дослідника.
Учні отримують реальні можливості для
самовираження, реалізації творчого потенціалу, вияв лення лідерських якостей.
Мої вихованці вчаться здійснювати
спостереження, брати інтерв’ю, систематизувати та узагальнювати отриману
інформацію, висувати гіпотези, робити аргументовані висновки. Участь у роботі
над колективними або індивідуальними проектами сприяє формуванню в молодших
школярів уміння підбирати та аналізувати інформацію, працювати з
енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам
життя й діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям,
використовувати можливості інформаційних технологій.
Вміння орієнтуватися в інформаційному
просторі стало однією з найважливіших життєвих компетентностей, про яку йдеться
в Державному стандарті початкової освіти. Комп’ютерні засоби навчання являють
собою ігрове середовище на екрані комп’ютера, що нагадує мультфільм. У цьому
середовищі відповідно до поставленої перед учнем задачі, дитина може виконувати
різні практичні дії, використовуючи свої здібності, навички і знання. Ігрове
комп’ютерне середовище, з’єднуючись з конкретною навчальною задачею, дозволяє
дитині засвоювати матеріал ніби непомітно для себе, і при цьому, що дуже
важливо, використовувати його у своїй улюбленій практичній діяльності
Результативність моєї роботи
прослідковується в тому, що учні:
- уміють
спостерігати, критично мислити, аналізувати, використовувати одержану
інформацію в різних ситуаціях;
- з великим
бажанням виконують творчі роботи;
- вміють співпрацювати
в групах і парах, самостійно організовувати свою роботу;
- розвивають
комунікативні навички, навички самоконтролю, самооцінки, творчі здібності;
- виявляють
творчі здібності у складанні віршів, образотворчому мистецтві, конструюванні,
організації групи, класу;
- успішно
опановують Державним стандартом початкової освіти.
Бібліографія:
1 1. Державний
стандарт початкової загальної освіти. -
http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911.
2 2. Компетентнісний
підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека
з освітньої політики / Під. заг. ред. О.В.Овчарук. -К.: К.І.С., 2004. -112 с..
3 3. Концепція
позашкільної освіти та виховання //
Шкільний світ. — 2005. — № 101-102 — С.
3-7.
4. КондратоваЛ.Г.
Організація проектної діяльності учнів в позаурочний час / Л.Г. Кондратова. –
Х. : Основа, 2009. – С. 124.
5. 5. Мантула
Т.І. Проектні технології: теорія і практика / Т.І.Мантула. – Кіровоград: ТОВ
«ПОЛІМЕД-Сервіс», 2008. – 150 с.
6. Роменець В.А. Психологія творчості:
Навчальний посібник.— К.: «ЛИБІДЬ», 2004.— 286 с.
7. Сисоєва
С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня / С.О. Сисоєва.
– К. : Политграфкнига, 1996. – 406 с
